Що встановлює закон № 768-IX
Закон описує ринок через фігуру організатора азартних ігор: це українська компанія, яка отримала ліцензію на казино в мережі Інтернет. Ліцензію видають на п’ять років. Організатор працює через домен у зоні UA, про який повідомив регулятора, і державною мовою публікує на сайті назву компанії, адресу, ідентифікаційний код, реквізити ліцензії, правила і порядок виплати виграшів.
Іноземна ліцензія, мальтійська чи кюрасаоська, за цим законом права приймати ставки від гравців в Україні не дає. Посилання на іноземну ліцензію PlayCity включає до переліку ознак, за якими агентство відносить сайт до нелегальних. Як читати реквізити ліцензії, і української, і виданої в іншій юрисдикції, пояснює сторінка про перевірку ліцензії.
Українську ліцензію отримує не кожна компанія-резидент. Закон зобов’язує регулятора відмовити, зокрема, якщо в документах заявника є недостовірні дані, якщо не вдається встановити джерела коштів, з яких сформовано його статутний капітал, або якщо діяльність заявника контролюють резиденти держави, що здійснює збройну агресію проти України. Відмову можна оскаржити в адміністративному порядку або в адміністративному суді.
Вік гравця і перевірка особи
Гравцем закон називає людину, якій на день гри виповнився 21 рік. Брати участь в азартних іграх не можуть також недієздатні й обмежено дієздатні особи, люди в стані сп’яніння і ті, кого внесено до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх.
Щоб ці обмеження працювали, організатор зобов’язаний ідентифікувати гравця ще до того, як допустити його до гри. Можливість грати без ідентифікації PlayCity також називає серед ознак нелегального сайту.
Мінімальний вік у 21 рік є нижньою межею: організатор має право підняти її для своїх ігор. Під час перевірки людина не може назватися іншим іменем чи вказати інший вік без наслідків, адже до гри не допускають тих, хто на вимогу організатора надав неправдиві відомості про себе.
Що буде, якщо до гри допустили людину, якій грати заборонено
Закон розглядає кожну ставку як договір між гравцем та організатором, укладений у момент, коли організатор її прийняв. Якщо в грі взяла участь людина, якій це заборонено законом або правилами гри, такий договір нікчемний: виграш за ним не виплачують, а вже виплачений виграш треба повернути організатору в повному обсязі.
Відповідальність несе й організатор. Якщо він допустив до гри людину, молодшу за 21 рік, недієздатну особу, людину з реєстру обмеженого доступу чи іншу особу, участь якої забороняє частина друга статті 18, він зобов’язаний на вимогу цієї людини або членів її сім’ї відшкодувати їй витрати на гру в десятикратному розмірі програшу. За програшу 2 000 ₴ це 20 000 ₴. Порядок такого відшкодування визначає центральний орган виконавчої влади у сфері азартних ігор.
Розрахунки за законом
Для ліцензованих організаторів закон дозволяє розрахунки з гравцями лише через рахунки в банках України, в обидва боки. Платіжні установи, установи електронних грошей, оператори поштового зв’язку й комерційні агенти для таких розрахунків заборонені, а поповнювати ігровий баланс гравця третім особам не можна.
Для самого гравця з цього випливає правило одного рахунку. Організатор не має права приймати від гравця гроші з рахунку третьої особи чи виплачувати на чужий рахунок, а для всіх розрахунків гравець може користуватися лише одним власним рахунком і одним особистим кабінетом.
Поповнення переказом на особисту банківську картку або криптовалютою PlayCity відносить до ознак нелегального сайту. Про картки, гаманці в телефоні та виплати докладніше розповідає сторінка про гру на реальні гроші.
Хто регулює ринок
З 2025 року ринок регулює Державне агентство України ПлейСіті. Попередню Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей уряд ліквідував постановою № 336 від 25 березня 2025 року і передав її функції агентству; положення про PlayCity затверджено постановою № 505. У тексті закону регулятор називається «Уповноваженим органом».
PlayCity видає, зупиняє і припиняє ліцензії. Його рішення можна оскаржити в суді, і суд може зупинити їхню дію до розгляду справи. Так сталося з рішенням № 139-Р щодо Cosmolot у квітні 2026 року.
Що загрожує організатору за порушення
Фінансові санкції закон адресує організаторам, а не гравцям. Невиконання будь-якого з обов’язків щодо мінімізації шкоди від азартних ігор, зокрема перевірки віку й реєстру, лімітів, заборони заохочень за програш, коштує організатору штрафу в 500 мінімальних заробітних плат, а порушення правил розрахунків через банки коштує 1 000 мінімальних заробітних плат. Рішення про штраф PlayCity має вмотивувати, а організатор може оскаржити його в суді протягом трьох місяців.
За більшість порушень ліцензію припиняють, якщо порушення повторилося протягом календарного року; за порушення правил розрахунків ліцензію припиняють уже з першого порушення. Саме на цій підставі прийнято рішення № 139-Р: PlayCity послалося на порушення частин другої та четвертої статті 15-1. Після припинення ліцензії компанія ще шість місяців зобов’язана виплачувати виграші, повертати ставки і внесені гравцями кошти за зобов’язаннями, що виникли раніше.
Що закон каже про рекламу
Рекламу азартних ігор регулює стаття 22-1 закону «Про рекламу». За загальним правилом вона заборонена, крім кількох каналів: сайтів і застосунків самих організаторів, зареєстрованих онлайн-медіа для аудиторії від 21 року, платформ з таргетуванням за віком та деяких інших. Рекламувати оператора без української ліцензії не можна взагалі.
Кожна реклама має нести попередження «Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтеся правил (принципів) відповідальної гри» щонайменше на 15 % площі. Заборонено пропонувати безоплатні бонуси замість ставки, залучати військових, волонтерів, лікарів і популярних осіб, крім спортсменів, і використовувати патріотичну тематику. Реклама не може обіцяти, що виграти легко або що гра здатна стати джерелом доходу.
Дослівно частина друга статті 22-1 забороняє участь у рекламі «військовослужбовців, волонтерів, лікарів, інших медичних працівників», а також осіб, зовнішній вигляд яких імітує військових чи лікарів. Та сама стаття забороняє дзвінки й розсилки про азартні ігри невизначеному колу осіб та рекламу азартних ігор на тимчасово окупованих територіях, а розміщення застосунку організатора в магазині застосунків рекламою не вважає.
Самообмеження
Будь-хто може обмежити собі доступ до азартних ігор на строк від шести місяців до трьох років, подавши заяву організатору або регулятору, зокрема онлайн. Члени сім’ї першого ступеня споріднення можуть подати обґрунтовану заяву про обмеження строком до шести місяців, а ще однією підставою закон називає рішення суду. Як це відбувається на практиці, пояснює сторінка про відповідальну гру.
Звідки ці правила
Найбільше змін до закону № 768-IX внесено законом № 4116-IX від 4 грудня 2024 року: розрахунки лише через банки, нові обов’язки організаторів щодо ігрової залежності і нові правила реклами. Чинна редакція враховує також закон № 4574-IX від 21 серпня 2025 року.